Відповідальність за воєнні злочини: механізми та процеси відновлення суверенітету та безпеки України

Постановка проблеми. Сьогодні актуальною є проблема відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, забезпечення її національної безпеки в умовах збройного конфлікту, що пов’язано з тимчасовою окупацією частини суверенних території, спробою анексії Автономної Республіки Крим. Метою статті є характеристика такої компоненти правосуддя перехідного періоду, як притягнення до кримінальної відповідальності за міжнародні злочини з наголосом на практику притягнення до відповідальні за воєнні злочини в Україні (аналіз сучасного стану та на цій основі визначення перспектив підвищення ефективності відповідної діяльності). Використані методи загальнонаукового пізнання та спеціально-юридичні. За допомогою методу системного аналізу охарактеризовано сучасний стан проблематики. Логіко-семантичний  метод використано для формування поняття воєнного злочину. Методи документального аналізу, критичної оцінки та порівняння положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду, вироків воєнних трибуналів, Кримінального кодексу України задіяні для визначення сучасних основ правового регулювання відповідальності за міжнародні злочини, а також для виділення вад такого регулювання в законодавстві України. Результати. 1. Сформоване поняття та охарактеризовано матеріальний, ментальний та контекстуальний елементи міжнародного злочину. 2. Виділено ознаки, охарактеризовано елементи, визначено поняття воєнного злочину. 3. Обґрунтована необхідність розробки та прийняття концепції перехідного правосуддя, компонентами якої запропоновано визначити: а) встановлення істини; б) репарації; в) притягнення до відповідальності; г) інституційну перебудову, д) утворення судових та позасудових механізмів національного, міжнародного, гібридного характеру. Окрему увагу приділено такій з компонент правосуддя перехідного періоду в Україні як притягнення до відповідальності з виділенням наступних складових: 1) законодавчі зміни в частині регулювання відповідальності за міжнародні злочини, завершення ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; 2) підвищення кваліфікації уповноважених суб’єктів; 3) інформаційна компанія. Висновки. Встановлена потреба і сформовані пропозиції із вдосконалення чинного кримінального законодавства України в частині регулювання міжнародних злочинів, ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду; визначення шляхів підвищення ефективності діяльності з притягнення до відповідальності за воєнні злочини в Україні.

Problem statement. Today the problem of restoring the sovereignty and territorial integrity of Ukraine, ensuring national security in the armed conflict in Ukraine, which is associated with the temporary occupation of the part of the sovereign territory, the attempted annexation of the Autonomous Republic of Crimea is actual. The Purpose of the article is to characterize such a component of transitional justice as criminal prosecution for international crimes with an emphasis on the practice of prosecuting those who are responsible for war crimes in Ukraine (analysis of the current situation and on this basis identification of the prospects for improving efficiency). The methods that were used are general scientific and special legal. With the help of the system analysis, the current state of the problem is characterized. The logical-semantic method was used to form the concept of a war crime. Methods of documentary analysis, critical assessment, and comparison of the Rome Statute of the International Criminal Court, verdicts of military tribunals, the Criminal Code of Ukraine were used to determine the current legal framework for liability for international crimes, as well as to highlight regulatory shortcomings in Ukrainian legislation. Results. 1. The concept is formed and the actus reus, mental (mens rea) and contextual elements of the international crime are characterized. 2. The features are highlighted, the elements are characterized, and the concept of a war crime is defined 3. The need to develop and adopt the concept of transitional justice is substantiated. The following components of transitional Justice in Ukraine are proposed: a) truth-seeking; b) reparations; c) individual prosecutions; d) institutional reform, e) the formation of judicial and non-judicial mechanisms of national, international, hybrid nature. Particular attention is paid to such components of transitional justice in Ukraine as prosecution with the following components: 1) legislative changes in the regulation of liability for International crimes, completion of ratification of the Rome Statute of the International Criminal Court; 2) advanced training of authorized entities; 3) Information Company. Conclusions. The need and proposals for improving the current criminal legislation of Ukraine in terms of regulation of international crimes, ratification of the Rome Statute of the International Criminal Court; identifying ways to increase the effectiveness of prosecution for war crimes in Ukraine are formed.